Ідентифікація, декларація, паспортизація ПНО та ОПН

Необхідну інформацію з питань ідентифікації, паспортизації та розробки декларації безпеки можна отримати від контактної особи:

– інженер техногенної безпеки Управління пожежної та техногенної безпеки ПП “ЯВИР-2000” Ярмола Петро Іванович (тел.: (073) 310 92 79, (0532) 60 60 39, E-mail: peter.yarmola@td.yavir2000.com).

Ідентифікація Потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) 

Ідентифікація Потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) проводиться для всіх суб’єктів господарської діяльності, у власності, або користуванні яких є об’єкти, де можуть використовуватися, виготовлятися, перероблятися, зберігатися або транспортуватися небезпечні речовини. Ідентифікація ПНО проводиться також для всіх суб’єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати будівництво таких об’єктів. 

Порядок процедури Ідентифікації ПНО визначений Наказом МНС України від 23.02.06 № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів».

Ідентифікація ПНО передбачає аналіз структури об’єкту та характер його функціонування.

У процесі ідентифікації  розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки. Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об’єкта та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов’язані з функціонуванням об’єкта, але можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій та негативно впливати на їх розвиток. До зовнішніх чинників належать природні явища та аварії на об’єктах, які  розташовані поблизу. На основі проведеного аналізу встановлюється наявність або відсутність джерел небезпеки, які за певних  обставин  можуть  бути причиною виникнення на звичайних ситуацій, а також визначення їх можливих рівнів.

Відповідальні особи  об’єктів  господарської  діяльності, які проводять ідентифікацію, узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Об’єкт ідентифікується як ПНО за наявності у його  складі хоча б одного джерела небезпеки,  яке може спричинити НС об’єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів.

За  результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення   про   результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки, яке узгоджується з відповідним місцевим  органом  державного  нагляду у сфері ЦЗ.  Один примірник Повідомлення  про результати ідентифікації щодо   визначення потенційної   небезпеки   залишається   на   підприємстві,  другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ для організації обліку і планових перевірок ПНО.

Місцеві органи  державного  нагляду у сфері ЦЗ на основі отриманих Повідомлень про результати ідентифікації щодо визначення потенційної  небезпеки  складають та щороку уточнюють переліки потенційно небезпечних об’єктів  і подають їх  до  відповідного  територіального  органу державного нагляду у сфері ЦЗ.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН)

Якщо об’єкт визнаний Потенційно небезпечним, проводиться ідентифікація його як об’єкта підвищеної небезпеки. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 956 “Про ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки”.

Під час проведення ідентифікації за відповідними методиками проводяться розрахунки сумарної маси небезпечних речовин, що використовуються, транспортуються, або виробляються на підприємстві.

Якщо сумарна маса небезпечних речовин дорівнює, або перевищує встановлений норматив, таке підприємство визнається Потенційно небезпечним об’єктом відповідного класу. За результатами розрахунків складається повідомлення про результати  ідентифікації за формою ОПН-1 і надсилається у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, ДСНС, Держекоінспекції, державної  санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також  відповідній  місцевій  держадміністрації або виконавчому органу  місцевої ради.

Форма повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки визначена у Додатку 1 до “Порядоку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки.

Складання Паспортів Потенційно небезпечних об’єктів.

Паспортизації підлягають всі об’єкти, які за результатами проведеної ідентифікації визнані потенційно небезпечними. Паспортизація проводиться згідно з Наказом МНС України N 338 від 18.12.2000 “Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів”.  

Паспортизація потенційно небезпечного об’єкта являє собою процедуру підготовки і надання формалізованого документу, форма якого повинна відповідати виду господарської діяльності окремого освід-во про реєстрб’єкта.

Форми паспортів потенційно небезпечних об’єктів розміщуються на офіційному сайті ДСНС України.

Після закінчення паспортизації і реєстрації потенційно небезпечного об’єкта у Державному реєстрі потенційно небезпечних об’єктів суб’єкту господарювання, що є власником потенційно-небезпечного об’єкту надається  Свідоцтво про реєстрацію потенційно небезпечного об’єкта у Державному реєстрі потенційно небезпечних об’єктів.

Паспорт потенційно небезпечного об’єкта підлягає переоформленню кожні п’ять років. У разі будь-яких змін характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов’язані у десятиденний термін скласти та надіслати до місцевих органів державного нагляду у сфері ЦЗ та Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії  Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об’єкта.

Розробка Декларацій безпеки об’єктів підвищеної небезпеки:

Розробка та складання Декларацій безпеки регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”.

Декларація безпеки розробляється лише для обєктів підвищеної небезпеки. Для об’єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація  безпеки  складається як самостійний документ,  а для об’єктів  підвищеної  небезпеки,  що будуються (реконструюються, ліквідуються), – як  складова частина  відповідної проектної документації.

Зразок Декларації безпеки наведений у Додатку до Порядку декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Декларація безпеки повинна включати:

  • результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;
  • оцінку готовності до експлуатації  об’єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;
  • перелік прийнятих  з  метою  зниження  рівня  ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;
  • відомості про заходи щодо локалізації і  ліквідації  можливих наслідків аварій.

В обов’язковому порядку Декларація безпеки повинна пройти експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки, оцінки  рівня  ризику,  обґрунтованості та достатності  прийнятих рішень щодо зменшення рівня ризику, готовності до локалізації  і  ліквідації наслідків аварій.Декларация

Декларація безпеки переглядається один раз на п’ять років та повинна переглядатися, уточнюватися, або розроблятися в інші терміни у разі зміни умов діяльності, що призводять до підвищення або зниження ступеня небезпеки та рівня ризику, зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей декларації безпеки, будівництва в прилеглих районах нових підприємств (об’єктів) якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки.

Оригінал декларації безпеки  та  висновок експертизи,  а також  копії  документів, що підтверджують передачу зазначених документів уповноваженим органам, зберігаються протягом 25 років.